РОЗТАЛАБО́ВАНИЙ, а, е, діал. Розмішаний, розколочений. Борислав виглядав як одна бездонна баюра розмоклої глини, розталабованого болота (Фр., І, 1955, 101).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 821.