РОЗТИРА́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто займається розтиранням чого-небудь. Гоголь згадує розтиральника фарб Микиту в роздумах Черткова про шляхи до слави (Мист., 3, 1963, 30).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 824.