РОЗТОРО́ПНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. розторо́пний. Хоча він ще й не мав потрібного рибальського досвіду, проте своєю працьовитістю та розторопністю вже встиг завоювати прихильність літніх рибалок (Гончар, І, 1954, 511).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 829.