РОЗТРІ́ПУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗТРІПА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док.
1. Розкуйовджуватися (про волосся). Золоте волосся її розтріпалося від швидкого бігу (Собко, Справа.., 1959, 15); *Образно. Чоловік довго щось викрикує, але голос розтріпується по хвилях (Хотк., II, 1966, 407).
2. Набувати нечепурного вигляду.
3. Псуватися від недбалого поводження або від довгого користування.
4. тільки недок. Пас. до розтрі́пувати1.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 832.