РОЗТЯЖНИ́Й, а́, е́.
1. Який можна розтягнути (у 1 знач.). Середні за хлібопекарською силою пшениці мають еластичну, ніжну, помірно розтяжну клейковину, яка при замішуванні легко утворює пружне тісто (Колг. Укр., 5, 1961, 29).
2. перен. Який можна розуміти або тлумачити по-різному. Розтяжне поняття.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 838.