РОЗУМІ́ТИСЯ, і́юся, і́єшся, недок.
1. на чому, у (в) чому. Бути обізнаним з чим-небудь, вміти розбиратися, мати досвід у чомусь. — Польські шляхтичі віддають синів та дочок до магнатських палаців, щоб вони до всього придивлялися і розумілися на всьому (Тулуб, Людолови, І, 1957, 68); Говорив він розсудливо, добре розуміючись на військовій тактиці (Панч, Іду, 1946, 32); Опанас Трубенко розумівся трохи на машинах (Довж., І, 1958, 73); Як же, справді, можна, не оволодівши мовою, творить літературу? Це все одно, якби, не розуміючись у фарбах і кольорових гамах, та взяти б палітру в руки й почати малювати (Тич., III, 1957, 101); — Я піду… — промовив, сподіваючись почути від неї тих слів, що утримали б його. Але й Марта розумілась у коханні не більше, аніж він.— Як хочеш, Дмитре (Стельмах, II, 1962, 336); //Знати смак у чому-небудь. [Круста:] Чи той розп’ятий християнський бог, що нібито й собі воскрес із мертвих, теж розуміється на винах добре? (Л. Укр., II, 1951, 405); — На рибі теж розумітися треба,— говорив Панас Юхимович повчально.— Карась, до прикладу.., на юшку не годиться (Збан., Між.. людьми, 1955, 21); // Мати елементарні початкові відомості з якої-небудь галузі знання. Рідненька [мама] жодної букви не вміла написати: не вчили її. В арифметиці трохи розумілася: їй сяк-так підсобляли пальці (Ковінька, Кутя.., 1960, 11); — Як, пак, той прозивався, що латинські вірші писав? Я на грамоті розуміюся не дуже, отож і не знаю, Горацій, чи як? (Довж., І, 1958, 219).
◊ Як бара́н в апте́ці розумі́тися див. бара́н; Як вовк на зо́рях розумі́тися на чому, в чому, ірон.— виявляти повне незнання якої-небудь справи. Розуміється, як вовк на зорях (Укр.. присл.., 1955, 237).
2. також над чим, рідко за чим, безос. Мислитися, сприйматися, матися на увазі. Коли згадаємо, як тісно і самовільно розумілося те, що дозволено і недозволено в літературі,— тоді зрозуміємо ту бурю гніву, яку викликав Франко серед галицьких читачів своїм новаторством (Коцюб., III, 1956, 32); ..під самовизначенням націй розуміється державне відокремлення їх від чужонаціональних колективів, розуміється утворення.. національної держави (Ленін, 25, 1972, 247); — А Шовкун тут уже очі видивився виглядаючи,— казав Черниш.. «Але я виглядав тебе далеко більше за Шовкуна,— розумілося за цими словами..» (Гончар, III, 1959, 396).
◊ Розумі́ється само́ собо́ю що — що-небудь не потребує доказів, є очевидним для всіх. Коли я і в Одесу не поїду (се само собою тепер розуміється), і тебе на свята не діждусь, то буде кепський інтерес… (Л. Укр., V, 1956, 214).
3. рідко. Спілкуючись один з одним, правильно сприймати думки, почуття і т. ін. співрозмовника. — Ми розуміємося добре, мій сину, і не потребуємо між собою політикувати (Коб., III, 1956, 30); На полі гартовані полум’ям герця, вони розумілися мовою серця (Уп., Вірші.., 1957, 107).
4. у знач. вставн. сл. Без сумніву, звичайно, безперечно. Згодом, розуміється, пішли інші інтереси, і за ними відійшла набік отак дитяча дружба (Крот., Сини.., 1948, 21); Переживання Тасі були, розуміється, набагато складнішими (Дмит., Розлука, 1957, 171).
5. у знач. ствердж. част., рідко. Так, авжеж. [Xимка:] Буде бабуся утішатися та доглядати онуків… Правда, Іване? [Іван:] А розуміється… (Мирний, 1955, 247).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 843.