РОЗФАСО́ВКА, и, ж. Дія за знач. розфасува́ти, розфасо́вувати. Висушені і порізані листки суниці раніше (особливо в Польщі) підсипали в чай при його розфасовці (Лікар. рослини.., 1958, 52); Після чергової технологічної обробки [м’ятне] масло надходить в цех розфасовки (Рад. Укр., 22. IX 1962, 3); Розфасовку лікувальних речовин виконують машини (Роб. газ., 27.XI 1964, 1).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 847.