РОЗХАЗЯЙНУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док., рідко.
1. Обзавестися господарством; розбагатіти. Він довгенько був волосним старшиною.., купив попереду тридцять десятин землі, а потім розхазяйнувався і прикупив ще сто двадцять десятин (Н.-Лев., IV, 1956, 55); [Іван:] Багато ви за цілий вік розхазяйнувались на чотирьох десятинах?.. (Кроп., IV, 1959, 44); — От ви, чую, кажете, що Яким за якийсь там рік розхазяйнувався (Юхвід, Оля, 1959, 303).
2. Захопитися хазяйнуванням, забувши про все інше.— Оце як я розхазяйнувалась. Вибачайте, що застали в хаті такий гармидер,— сказала Каралаєва (Н.-Лев., VI, 1966, 52).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 848.