РОЗХЛЕ́БТУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗХЛЕБТА́ТИ, хлебчу́, хле́бчеш, док., перех., розм.
1. Гуртом з’їдати або випивати щось рідке.
2. перен. Розплутувати, уладнувати яку-небудь заплутану, перев. неприємну справу. [Сенька:] Ну, Семене, викручуйся. Заварив кашу, як-то ти її розхлебчеш?.. (Кроп., IV, 1959, 249).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 851.