РОЗХМУ́РИТИСЯ, рюся, ришся, док., розм. Перестати хмуритися, супитися, стати веселішим, привітнішим. Ніхто не встряв [в бійку], хоч і кипить не один серцем на Павла,— Артем і сам упорається. І тільки дивляться — не байдуже, звичайно,— то хмурячись, то розхмурюючись на оцей двобій (Головко, II, 1957, 419); Мажарин.. шепнув Славі на вухо: — Розхмурся (Вільде, Сестри.., 1958, 583).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 852.