РОЗЦІ́НЮВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до розціни́ти. Це були роки непу, багатьма літераторами розцінювані як відступ від героїки й романтики боротьби (Рад. літ-во, 5, 1968, 39).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 857.