РОЗЧИ́СТКА, и, ж. Дія за знач. розчи́стити, розчища́ти. Першими почали використовувати на землі реактивні двигуни самі льотчики для розчистки аеродромів від снігу (Наука.., 2, 1962, 36); Вдарив [Романю́ка] прикладом в раму, аж посипались шибки, загорланив: — На роботу! На розчистку залізниці! Мерщій! (Гончар, Партиз. іскра, 1958, 48).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 861.