РОЗЧЛЕНО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗЧЛЕНУВА́ТИ, у́ю, у́єш і рідко РОЗЧЛЕНИ́ТИ, ню́, ни́ш, док., перех. Розділяти що-небудь суцільне, єдине на окремі частини. Глибокі поперечні долини розчленовують Кримські гори на окремі частини (Геол. Укр., 1959, 581); Столяров і Овчарук вирішили йти не лівим, а правим берегом заплави Інгульця — щоб ударити по залізниці Херсон — Миколаїв і розчленити оборону противника (Смолич, V, 1959, 654); // перен. Розбивати на основні складові елементи. ..мануфактурний поділ праці, в свою чергу, справляє вплив на суспільний поділ праці, розвиваючи і розчленовуючи його далі (Маркс, Капітал, т. І, кн. І, 1952, 355); Точність і бажання розчленувати на компоненти кожне явище, щоб глибше зрозуміти його суть, хіба вже така прикра вада у характері людини? (Рибак, Час.., 1960, 13); Щоб скоротити затрати часу на складання виробів, доцільно складальні роботи розчленити на окремі операції (Стол.-буд. справа, 1957, 229).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 863.