РОЗЧЛЕНУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. розчленува́ти, розчлено́вувати. В насильницькому розчленуванні західноукраїнських земель ганебну роль відіграли українські буржуазні націоналісти, які вступили в злочинну змову з правлячими колами імперіалістичних держав (Ком. Укр., 9, 1969, 6); Розчленування процесів на операції потрібне для виявлення резервів економії часу за рахунок правильнішого виконання окремих операцій (Техн. нормув.., 1958, 13).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 863.