РОЗІЧХА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., розм. Почати часто чхати. Йому було і незручно, і смішно, і соромно, особливо ж, коли він не міг стриматися і чхав на весь голос. — Ну що, одбомбив? — в’їдливо спитав його Арпад, коли шофер особливо розічхався (Перв., Материн.. хліб, 1960, 90).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 686.