РОТА́ТОР, а, ч. Малоформатний апарат для виготовлення копій текстового матеріалу, схем тощо; застосовується головним чином для розмноження службової документації, рефератів і т. ін. В арсеналі оргтехніки багато засобів швидкого й доброякісного розмноження інформації. Серед них засоби так званої оперативної поліграфії: ротатори, гектографи, офсетні машини (Наука.., 1, 1967, 15); Я бачив і ротатори могутні, І лінотипів сковані ряди, Та в цій друкарні є щось незабутнє — В дитинстві ще тягло мене сюди (Воронько, Коли я.., 1963, 57).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 888.