РУ́БЛИК, а, ч. Зменш.-пестл. до рубе́ль1. [Кіндрат Антонович:] Ви ані копієчки мені не скостили з посесіонних [посесійних], ні одного рублика (Кроп., II, 1958, 282); Турбується [матуся], грошенят роздобуває мені. Роздобула і аж цілих шість рубликів (Тесл., З книги життя, 1949, 75).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 894.