РУДОЗНА́ВЕЦЬ, вця, ч. Знавець рудної справи, розвідувач корисних копалин. Восени 1721 року кріпосний рудознавець Григорій Капустін шукав корисні копалини на берегах Сіверського Дінця і Дону (Наука.., 12, 1962, 9); — Рід твій робітний, з нього вельми знані на Москві рудознавці пішли (Рибак, Переясл. Рада, 1953, 119).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 896.