РУСАЛКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм. Бути русалкою. — Може, вона й досі русалкує (Барв., Опов.., 1902, 375); *Образно. Тимко знову брався до роботи, а вона непомітно русалкувала над ним (Тют., Вир, 1964, 264).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 911.