Що oзначає слово - "рухомий"



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


РУХО́МИЙ, а, е.

1. Який перебуває в постійному русі. Світ є рухома матерія (Логіка, 1953, 79).

2. Який переміщається з місця на місце. На рухомих пісках рослини не встигають розвинути досить міцну кореневу систему, здатну протистояти вітрові (Наука.., 11, 1967, 50); // Який переноситься, перевозиться з місця на місце. Щоб уникнути перегрівання рослин і досягти рівномірного освітлення, широко використовують рухому освітлювальну установку (Овоч. закр. і відкр. грунту, 1957, 40); Рухома кіноустановка.

∆ Рухо́мий на́голос див. на́голос.

3. Який може бути переміщений з одного місця в інше. Дав [Єремія] приказ слугам якмога швидше укладати його пожитки, складати на вози намети, хапати похапцем зброю, коні та всяке рухоме добро (Н.-Лев., VII, 1966, 147); Гуляли це не загорьовані трударі, не жителі нужденних халуп на бідацькій приміській околиці, а безжурні володарі всього рухомого і нерухомого добра на землі (Смолич, Мир.., 1958, 59).

∆ Рухо́ме майно́ — у російському дореволюційному і сучасному буржуазному праві — майно, яке не пов’язане безпосередньо з землею і може бути переміщене. [Бей:] Подайте мені заяву на папері; додайте спис і оцінку ваших нерухомих маєтків і рухомого майна (Сам., II, 1958, 195); З скасуванням приватної власності на землю поділ майна на рухоме і нерухоме скасовано (Цив. кодекс УРСР, 1950, 7).

4. Який рухається завдяки своїй будові (про механізм, машину, пристрій і т. ін.). Корпус струга, на якому вміщено різаки, рухомий. Це забезпечує хорошу його маневреність і виймання вугілля в будь-якому місці лави (Наука.., 1, 1963, 14).

∆ Габари́т рухо́мого скла́ду див. габари́т; Рухо́мий склад — сукупність одиниць колісного транспорту на залізницях, у трамвайно-тролейбусних парках і т. ін. За пропозицією інженерів Київського відділку залізниці.. виготовлено знімні щити для нарощування бортів платформ, що значно поліпшує використання рухомого складу (Рад. Укр., 10.V 1957, 3).

5. Який часто змінює свій вираз (про обличчя). Це був невисокий, навіть присадкуватий чоловік з рухомим ..і красивим лицем (Ільч., Серце жде, 1939, 426).

6. перен. Який міняється. Ціни мають бути і стабільними, і рухомими (Рад. Укр., 4.II 1968, 2).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 916.