РУ́ЧИЙ, а, е, заст. Беручкий (у 1 знач.). Не показна вона з себе.., та до роботи руча (Барв., Опов.., 1902, 308).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 917.