РУЧИ́СЬКО, а, с. Збільш. до рука́ 1. Заздрість до Юрія, злість на Мірошниченка й Іванишина роздирали його. Він тепер зубами і ручиськами буде видирати своє щастя (Стельмах, II, 1962, 363).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 917.