Що oзначає слово - "рядно"



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


РЯДНО́, а, с.

1. Вид простирадла або покривала з ряднини (у 1 знач.). Як же вона була уражена гірко, коли, з її пряжі виткавши рядна, мати поділила між усіма (Мирний, І, 1954, 61); Марія застеляє свіжим рядном тапчанчик.., кладе подушку й друге, грубше рядно (Стельмах, І, 1962, 650); // Різнокольоровий килим або ковдра з грубої вовни. Вовняне рядно горіло на постелі жовтогарячою та зеленою барвами (Коцюб., І, 1955, 53); * У порівн. На землю сходить ніч і зоряним рядном вона вкриває все (Сос., II, 1958, 14).

◊ Мо́крим рядно́м на кого — зненацька, несподівано (звичайно приголомшувати лайкою, докором і т. ін.). Іван Петрович до секретаря, а секретар — мокрим рядном на Івана Петровича (Мирний, І, 1954, 156); Вона на мене мокрим рядном, що стільки грошей перевів (Гр., І, 1963, 480); Мо́крим рядно́м накри́ти (вкри́ти, напа́сти, напну́ти, обпа́сти, напа́стися, наки́нутися і т. ін.): а) вилаяти кого-небудь (звичайно зненацька). Він так на дочку обрушився, як мокрим рядном накрив (Григ., Вибр., 1959, 248); Килина так і вкрила мокрим рядном Зарубу за те, що на фермах і досі немає усіх машин (Кучер, Трудна любов, 1960, 482); — Підгляда [полковий писар ], щоб мокрим рядном на нас напасти (Кв.-Осн., II, 1956, 160); Стара напнула її мокрим рядном. Най вона виб’є собі з голови і Гната, і любощі, бо то дурниця! (Коцюб., І, 1955, 52); Обпала [дружина] мокрим рядном свого чоловіка за його нехтування приписами лікарів (Ю. Янов., Мир, 1956, 23);— Тепер ти бачиш сам, що мокрим він рядном Напався на тебе (Г.-Арт., Байки.., 1958, 52); б) піймати, захопити на чому-небудь зненацька. — Я сигналізуватиму про всяку небезпеку, я не дам війтові накрити нас мокрим рядном (Д. Бедзик, Студ. Води, 1959, 93).

2. розм. Оберемок, купа чого-небудь, що вміщується в одному рядні. Насилу добилися до соломи. Ряден з п’ять її утягла Христя в хату (Мирний, III, 1954, 10).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 923.