РІВНОПРА́В’Я, я, с., рідко. Те саме, що рівнопра́вність. — Ми такі ж.., як і католики, і ми благаємо рівноправ’я (Тулуб, Людолови, II, 1957, 498); Основне положення декларації [Центрального народного комітету польського повстання 1863 р.] — визнання прав селян на землю, оброблювану ними, і рівноправ’я народів, що населяють Польщу (Рильський, III, 1956, 54).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 552.