Що oзначає слово - "різний"



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


РІ́ЗНИЙ, а, е.

1. Позбавлений схожості, однаковості; несхожий, неоднаковий, відмінний у чому-небудь або в усьому. [Орест:] Дивно мені, Любо, як такі по всьому різні люди, як ви з Олександрою Вікторівною, можуть товаришувати (Л. Укр., II, 1951, 38); Усі однакові сини єдиної Вітчизни, немов одна сім’я вони, хоч мови в них і різні (Забіла, Одна сім’я, 1950, 6); Їдкий і приємний запах поєднується з великою кількістю різної сили звуків, мертві малюнки на плівці оживають, і їх фіксує око як знайомі подихи життя (Ю. Янов., II, 1958, 98); А томи різних хімічних елементів мають різну вагу і розміри (Наука.., 10, 1956, 9).

2. Не один і той самий (у кожному окремому випадку); інший. [Ганна:] Все-таки, я і він, ми діти різних батьків (Л. Укр., III, 1952, 719); — Ану, давай звідси підемо до базару різними вулицями. Я піду оцим шляхом.., а ти.. оцією стежечкою поза мечеттю (Ле, Міжгір’я, 1953, 72); // Протилежний за поглядами, місцезнаходженням і т. ін. З кожним днем робота на винограднику все більше зближує їх, за роботою вони наче забувають про свою приналежність до різних воюючих таборів (Гончар, II, 1959, 61); Батькуватись жінкам дуже зручно: вийдуть одна насупроти другої, стануть на різних берегах і, гарненько поскладавши на грудях руки, починають (Тют., Вир, 1964, 5); Загалом у питаннях естетики Франко і Нечуй-Левицький не стояли по різні боки барикад (Рад. літ-во, 2, 1967, 46).

Говори́ти рі́зними мо́вами (на рі́зних мо́вах) див. мо́ва; З рі́зних кінці́в див. кіне́ць1; На рі́зні лади́ див. лад; На (у) рі́зні кінці́ див. кіне́ць1; Рі́зних масте́й; Рі́зної ма́сті див. масть1.

3. Всіх видів, різноманітний, всілякий. Спускаючись з шиї, густо послалися [на корсетці] золоті дукачі і різних кольорів намисто (Мирний, III, 1954, 286); На вбитих у долівку стовпчиках стоїть вузенький стіл, над образами замість рушників звисають пучки різних трав (Стельмах, II, 1962, 275); Тарас Григорович став збиратися в дальшу путь. Господиня напакувала йому в дорогу цілий клунок різного смачного [їства] (Тулуб, В степу.., 1964, 90); // зневажл. Усякий, будь-який. Типографія [друкарня] кричить без грошей, різні кредитори лазять, а в касікопійки (Коцюб., III, 1956, 161); — Вчися, Михайлику, та так учися, щоб усі знали, які то мужицькі діти. Хай не кажуть ні пани, ні підпанки, ні різна погань, що ми тільки бидло (Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 211); // у знач. ім. рі́зне, ного, с. Всілякі, будь-які речі, явища і т. ін. Одним словом, говорили дядьки про різне (Тют., Вир, 1964, 154).

Рі́зного ро́ду див. рід.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 565.