РІЗНОКВІ́ТТЯ, я, с., рідко. Різноманітність квітів. Там, далеко-далеко, звідки вона приїхала, о цій порі степ, осяяний першими променями сонця, струшує з себе росяні тендітні покривала, міниться яскравими барвами різноквіття, мерехтить голубою далиною (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 163).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 568.