РІЗНОТРА́В’Я, я, с., збірн.
1. Різноманітні трави, що ростуть уперемішку. Дикі маки цвітуть і за один день осипаються, ніби червоні вогники спалахують і зразу зникають то тут, то там у пишному різнотрав’ї (Собко, Срібний корабель, 1951, 253); Високе густе різнотрав’я бризкало дрібною росою (М. Ол., Леся, 1960, 79).
2. спец. Група кормових трав’янистих рослин, крім злаків, осок, ситників та бобових. Поряд з силосуванням кукурудзи, люпину, інших культур треба подбати про силосування гички цукрових буряків, картоплиння, різнотрав’я (Колг. Укр., 9, 1962, 16); Частину його [силосу] вже закладено з жита, озимої пшениці, різнотрав’я (Рад. Укр., 1.VIII 1958, 1).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 570.