САА́МИ, ів, мн. (одн. саа́м, а, ч.; саа́мка, и, ж.). Народність, що живе на півночі Норвегії, Швеції, Фінляндії, а в межах СРСР — на Кольському півострові; стара назва — лопарі. Саами — аборигени Польського півострова. Перші їх поселення тут належать до новокам’яного віку (Веч. Київ, 17.VI 1968, 4).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 7.