САБОТА́ЖНИЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до сабота́ж і сабота́жник; // Який є саботажем. «Червоногвардійська» атака на капітал була успішна, була переможна, бо ми перемогли і воєнний опір капіталу і саботажницький опір капіталу (Ленін, 36, 1973, 167).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 8.