САБІ́НИ, ів, САБІ́НЯНИ, нян, мн. (одн. сабі́нянин, а, ч.; сабі́нянка, и, ж.). Давне італійське плем’я, що жило в східній частині Середньої Італії. Тим старосвітським звичаєм жили і сабіняни давні; Ромул його шанував (Зеров, Вибр., 1966, 218).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 7.