СА́КОС, а, ч., церк. Облачення, яке одягає вище духовенство під час відправ. Скинув [єпископ], хапаючись від нетерпіння, й блискучий сакос.., зняв швиденько і омофор, пояс (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 299).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 17.