СА́ЛЬВІЯ, ї, ж., рідко. Те саме, що ша́львія. Квіти сальвії, аж очі вбираючи своєю яскравістю, губилися під вітами молодих кленів (Коз., Сальвія, 1959, 80); Леонід Іванович з великим букетом ясно-червоних, пломенистих сальвій став на порозі (Собко, Срібний корабель, 1961, 185).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 21.