САМАРЯ́НИ, ря́н, мн. (одн. самаря́нин, а, ч.; самаря́нка, и, ж.), рел. Об’єднані в релігійну общину нащадки староєврейського населення Ізраїльського царства; етнічна група в Палестині. [Омелян:] Чи бач! Гадина!.. Ще й благородного самарянина хоче вдавати! (Фр., IX, 1952, 197); Дівчина-самарянка подає тимпан Тірці (Л. Укр., II, 1951, 157).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 25.