САМОВІ́ДДАНІСТЬ, ності, ж. Готовність пожертвувати собою, поступитися своїми особистими інтересами для блага інших. Мама серцем відчувала зміни в поведінці сина, про які не хотіла говорити. Він був безмежно вдячний матері за її чуйність і самовідданість (Вільде, Сестри.., 1958, 49); Робітничий клас Радянської України завжди, на всіх етапах будівництва соціалізму і комунізму показував зразки самовідданості в боротьбі за втілення в життя планів ленінської партії (Ком. Укр., 2, 1969, 3).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 31.