САМОЗАПИ́ЛЬНИК, а, ч., бот. Рослина, що самозапилюється. Навіть у таких самозапильників, як пшениця, овес, ячмінь та ін., щороку буває невеликий процент перезапилення (Колг. енц., II, 1956, 470).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 36.