САМОЗАРЯ́ДНИЙ, а, е, спец. Який заряджається автоматично. Обмінювали [бійці] важкі самозарядні гвинтівки на коротші й легші карабіни (Перв., Дикий мед, 1963, 200).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 36.