САМОКА́ТКА, и, ж., заст. Назва різноманітних механічних візків, а також автомобіля, велосипеда, мотоцикла. — Оце ми тут говорили, що вийшла така постанова: достроково закінчується сівба — бригадирові видається премія: патефон, самокатка або годинник (Тют., Вир, 1964, 82); У 1752 році російський винахідник Л. Шамшуренков збудував коляску, яку рухали за допомогою педалей. Багато далі пішов талановитий механік-самоук І. Кулібін. Він збудував «самокатку», яка мала своєрідну коробку передач, маховик, механічні гальма, роликові підшипники (Наука.., 8, 1965, 10).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 38.