САМООНО́ВЛЮВАТИСЯ, юється, недок.
1. біол. Відроджуватися в організмі спонтанно (про втрачені чи пошкоджені клітини, тканини тощо); регенерувати, регенеруватися. Білки — «кістяк» тіла людини, притому «кістяк», який безперервно самооновлюється (Наука.., 11, 1968, 22).
2. перен. Набувати нових рис, властивостей, удосконалюючись, збагачуючись.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 41.