САМОПИ́СКИ, присл., розм. Самотужки, самоуком (навчитися писати). Писати він і сам трохи привчився: купив собі пропис у городі та й навчився самописки… (Гр., II, 1963, 326).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 42.