САМОПРИНИ́ЗЛИВИЙ, а, е. Стос. до самоприниження. З численних критичних висловлювань поета [І. Франка], вміщених у його творах, можна бачити, що, незважаючи на його самопринизливі епітети, він був далеко не «профаном» і щодо музики професіональної (Мист., 4, 1956, 10).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 43.