САМОСКИ́Д, а, ч., техн.
1. Вантажний автомобіль з перекидним кузовом, а також кузов такого автомобіля. На нових залізорудних кар’єрах широко використовуватиметься автомобільний транспорт з самоскидами вантажністю 45-70 тонн (Ком. Укр., 6, 1960, 26); Безупинним потоком, здіймаючи пилюку, несуться гучні самоскиди (Довж., Зач. Десна, 1957, 588); Зуби ковша вгризлись в землю, кілька секунд — і грунт висипався в кузов самоскида (Зар., Світло, 1961, 74).
2. Транспортний засіб (баржа, вагон і т. ін.), що механічно скидає вантаж. Тяговий агрегат складається з трьох секцій: електровоза і двох спеціальних вагонів-самоскидів (Веч. Київ, 8.VІІ 1971, 2).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 46.