САМОУСУВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., САМОУСУ́НУТИСЯ, нуся, нешся, док. Самовільно ухилятися від виконання своїх обов’язків, своєї справи. Професор Стрєльцов читав лекції з римського права, але від обов’язків ректора фактично самоусунувся і навіть не заходив у свій кабінет (Бурл., М. Гонта, 1959, 38).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 49.