САНПРОПУСКНИ́К, а́, ч. Санітарно-профілактичний заклад, який провадить масову санітарну обробку (купання людей, дезинфекцію одягу). Кабінет лікаря, санпропускник і взагалі вся медична обслуга та її господарство були розміщені на першому поверсі [санаторію] (Збан., Сеспель, 1961, 25).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 55.