САПЕ́Т, а, ч. Виплетений з лози і т. ін. вертикально видовжений кошик, який використовують для зберігання і перенесення овочів, фруктів і т. ін. Привіталась побожна Горпинка і здивовано кивнула головою на мішок з нарізаними соняшниками та сапет навибираних огірків (Кос., Новели, 1962, 63); — Свіжі персики! Мигдаль! Фісташки! — вривався дзвінкий голос хлопчика з повними сапетами (Тулуб, Людолови, І, 1957, 215); // Такий же кошик для виловленої риби. Мовчки поставив він на камінь сапет, повний тріпотливої риби, похитав головою і зник у саклі (Тулуб, Людолови, І, 1957, 287).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 56.