САПРОФІ́ТНИЙ, а, е, бот. Прикм. до сапрофі́т. Дуже шкідливі сапрофітні гриби, що, оселяючись на вже мертвій деревині, руйнують її, наприклад, у будівлях («домові гриби») (Хвор. с. г. рослин, 1953, 29); Різні тваринні та рослинні залишки, де б вони не зустрічались, зазнають нападу полчищ сапрофітних мікробів і руйнуються ними (Наука.., 12, 1961, 20).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 57.