САРДОНІ́ЧНО. Присл. до сардоні́чний. — Попався, голубчику! Тепер ти мені гарно заспіваєш. Краще від зозулі,— вигукнув він охриплим голосом і, сардонічно скрививши обличчя, додав: — Я — поручик Петреску (Галан, Гори.., 1956, 81).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 59.