САТУРНА́ЛІЇ, ій, мн.
1. У стародавньому Римі — веселе народне свято після закінчення польових робіт (під час зимового сонцестояння) на честь бога часу й землеробства Сатурна. [Аврелія:] Я тільки безборонно бачу в вікна на вулицях весь ідолянський культ: веселі сатурналії,.. похід весталок (Л. Укр., III, 1952, 281).
2. перен., заст. Нестримно-веселе свято; гульбище.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 62.