САХНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док. Однокр. до саха́тися 1. Від несподіванки він сахнувся (Гур., Через замети, 1961, 90); На камені, що лежить край урвища, раптом щось заворушилось. Налякана Оксана сахнулася назад (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 169); Перські в яблуках коні сахнулися від коней білої імператорської масті (Загреб., Диво, 1968, 344).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 63.