СВОЄКО́ШТНИЙ, а, е, заст. Який вчився у навчальному закладі на власні, а не на казенні кошти. В колегії половина вихованців складається із «своєкоштних», багатирів та аристократів, — ми, стипендіати-бідаки, мусили з ними вести раз у раз боротьбу (Крим., Вибр., 1965, 569); Микоша аж затрусився тоді, на лекції: хіба ж протягом всього перебування в ліцеї не відстоює своєї людської рівності перед.. багатшими й знатнішими за нього, казеннокоштного, своєкоштними учнями? (Полт., Повість.., 1960, 355).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 99.