СВОЄУ́МНИЙ, а, е, розм. Який діє за власним розсудом, ні на кого не зважаючи; // Який грунтується на таких діях.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 100.